доброчесна жінка

Це біблійні вірші, про які йдеться доброчесна жінка

Приповідки 31 : 10
10 Жінку цнотливу — хто її знайде? Ціна її вища над перлини!

Приповідки 31 : 10 – 31
10 Жінку цнотливу — хто її знайде? Ціна її вища над перлини!
11 Серце її мужа покладається на неї; йому не бракуватиме прибутку.
12 Вона чинить йому добро, не зло, покіль віку в неї.
13 Дбає про льон та вовну, радо працює власними руками.
14 Вона, немов ті кораблі купецькі, здалека хліб привозить.
15 Встає удосвіта, дає домашнім їжу, і пай своїм слугиням.
16 До поля придивляється і його купує, і з власних рук дорібку виноградник садить.
17 Стан вона свій підперізує міцно, й береться жваво до роботи.
18 Бачить, що її праця процвітає, світло її вночі не гасне.
19 Руки до кужеля простягає, а пальці її держать веретено.
20 Вона для вбогого розтуляє долоню, нужденному подає руку.
21 Сніг не страшний для її хати, бо вся її сім’я одягнена подвійно.
22 Покривала вона собі готує, льон тонкий і порфіра — її одежа.
23 Мужа її шанують у воротях, як засідає зо старшинами краю.
24 Вона тче тонке полотно й продає, і пояси купцеві доставляє.
25 Сила й гідність — її одежа, і вона собі сміється з прийдешнього дня.
26 Уста свої з мудрістю відкриває, доброта науки на язиці в неї.
27 Ретельно наглядає за ходом справ у хаті, хліба не знає їсти, нічого не робивши.
28 Діти її встають і її величають, муж її теж її вихваляє.
29 Сила було жінок цнотливих, ти ж перевищила усіх їх.
30 Краса — річ оманлива, врода — марна; жінка, що Господа боїться, — така хвали достойна!
31 Дайте їй з того, що надбали її руки, і нехай її вчинки хвалять її при брамі.

Приповідки 31 : 1 – 31
1 Слова царя Лемуела, царя Масси, що їх навчила його мати:
2 Що, сину мій? Що, сину мого лона? Що, сину моїх обітниць?
3 Не віддавай жінкам твоєї сили, ні твого серця тим, що царів гублять.
4 То не царям, о Лемуеле, не царям вино пити, ані князям бажати п’янких напоїв!
5 Щоб вони, напившись, знову не забули, та не покривили суду всіх, що пригноблені.
6 Дайте п’янких напоїв тому, що погибає, і вина тим, яким на серці гірко;
7 нехай п’є й забуде свої злидні, і нехай більше не згадує про своє горе.
8 Відкрий твої уста на користь німого, для всіх, що їм виречено погибель.
9 Відкрий твої уста, суди по правді, розсуди діло бідного та сіромахи.
10 Жінку цнотливу — хто її знайде? Ціна її вища над перлини!
11 Серце її мужа покладається на неї; йому не бракуватиме прибутку.
12 Вона чинить йому добро, не зло, покіль віку в неї.
13 Дбає про льон та вовну, радо працює власними руками.
14 Вона, немов ті кораблі купецькі, здалека хліб привозить.
15 Встає удосвіта, дає домашнім їжу, і пай своїм слугиням.
16 До поля придивляється і його купує, і з власних рук дорібку виноградник садить.
17 Стан вона свій підперізує міцно, й береться жваво до роботи.
18 Бачить, що її праця процвітає, світло її вночі не гасне.
19 Руки до кужеля простягає, а пальці її держать веретено.
20 Вона для вбогого розтуляє долоню, нужденному подає руку.
21 Сніг не страшний для її хати, бо вся її сім’я одягнена подвійно.
22 Покривала вона собі готує, льон тонкий і порфіра — її одежа.
23 Мужа її шанують у воротях, як засідає зо старшинами краю.
24 Вона тче тонке полотно й продає, і пояси купцеві доставляє.
25 Сила й гідність — її одежа, і вона собі сміється з прийдешнього дня.
26 Уста свої з мудрістю відкриває, доброта науки на язиці в неї.
27 Ретельно наглядає за ходом справ у хаті, хліба не знає їсти, нічого не робивши.
28 Діти її встають і її величають, муж її теж її вихваляє.
29 Сила було жінок цнотливих, ти ж перевищила усіх їх.
30 Краса — річ оманлива, врода — марна; жінка, що Господа боїться, — така хвали достойна!
31 Дайте їй з того, що надбали її руки, і нехай її вчинки хвалять її при брамі.

I Послання Петра 3 : 7
7 Ви, чоловіки, живіть розумно разом з вашими жінками, як з істотами, що від вас слабші, віддаючи їм належну шану як співспадкоємцям благодаті життя, — тим ваші молитви не втрачатимуть на силі.

I Послання Петра 3 : 1
1 Так само ви, жінки, коріться своїм чоловікам, щоб, навіть якщо деякі й не вірять слову, були поводженням жінок позискані без слова,

Приповідки 31 : 10 – 12
10 Жінку цнотливу — хто її знайде? Ціна її вища над перлини!
11 Серце її мужа покладається на неї; йому не бракуватиме прибутку.
12 Вона чинить йому добро, не зло, покіль віку в неї.

До Тита 2 : 5
5 щоб були стримані, чисті, хазяйновиті, добрі, підвладні власним чоловікам, — щоб слово Боже не ганьбилося.

Приповідки 31 : 26 – 31
26 Уста свої з мудрістю відкриває, доброта науки на язиці в неї.
27 Ретельно наглядає за ходом справ у хаті, хліба не знає їсти, нічого не робивши.
28 Діти її встають і її величають, муж її теж її вихваляє.
29 Сила було жінок цнотливих, ти ж перевищила усіх їх.
30 Краса — річ оманлива, врода — марна; жінка, що Господа боїться, — така хвали достойна!
31 Дайте їй з того, що надбали її руки, і нехай її вчинки хвалять її при брамі.

Приповідки 12 : 4
4 Цнотлива жінка — вінець для свого чоловіка, а безсоромна — немов гниль у його кістках.

Псалми 68 : 6
6 Сиротам батько він і суддя удовам, Бог у святім своїм житлі.

I до Тимотея 2 : 9 – 15
9 Так само й жінки, в убранні пристойнім, хай себе прикрашають сором’язливістю і скромністю, не заплітуванням волосся, не золотом чи перлами, чи шатами дорогоцінними,
10 але ділами добрими, як це годиться жінкам, що визнають благочестя.
11 Жінка нехай учиться мовчки, в повній покорі.
12 Навчати жінці я не дозволяю, ані коверзувати чоловіком, — їй бути тихомирною!
13 Адам бо спершу був створений, а Єва потім.
14 І Адам не був зведений, жінка ж, зведена, завинила.
15 Однак, вона спасеться, народжувавши дітей, якщо перебуватиме у вірі, любові та святості зо скромністю.

Приповідки 14 : 1
1 Мудрість будує свій будинок, а дурнота його руйнує власними руками.